СЕРГІЙ КОВАЛЕНКО / SERGIY KOVALENKO

Учасник бойових дій, політолог, менеджер, член Громадської ради при Виконавчому комітеті Світловодської міської ради, менеджер з адміністративної діяльності ТОВ «Світловодський завод металевих конструкцій».

 

Я народився у с. Диківка Знам’янського району Кіровоградської області. З дитинства захоплювався історією і завжди хотів змінити ситуацію в нашій Батьківщині на краще. Для того, щоб реалізувати свою мрію поступив на факультет історії та права Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та навчався за спеціальністю «Політологія». Навчатися на цій спеціальності після сільської школи було важко, адже всі мої одногрупники були випускниками міських ліцеї і шкіл з поглибленим вивченням предметів. Але не зважаючи на велике завантаження по навчанню з другого курсу я активно почав займатися громадською діяльністю і гасло «Слава Україні» стало мені рідним у далекому 2008 році. Після закінчення вузу з 2011 року працював у Спеціалізованій інспекції Кіровоградської міської ради.  Восени 2014 році я закінчив Класичний приватний університет та отримав ступінь магістра за спеціальністю «Державне управління».

Війна все змінює. І, оскільки вже не було мобілізації, я пішов у Збройні Сили державним службовцем. На посаді мене затвердили на початку січня 2015 а в жовтні 2015 я отримав звання офіцера і одразу подав документи для призову на військову службу за контрактом. У лютому 2016 я одягнув однострій офіцера Збройних Сил України і після цього закрутилося – навчання, полігони та 4 ротації до зони проведення АТО/ООС.

У своїй частині я був на високій посаді і мав гарну перспективу кар’єрного росту. Та сім’я для мене була на першому місці тож у лютому 2021 року я звільнився з лав Збройних Сил і почалися мої поневіряння у пошуках роботи. Я бачив як до ветеранів відноситься громадськість. Відчув на собі зневагу чиновників різних рівнів та деяких посадових осіб центру зайнятості. А особливо було важко з сім’єю. Ти очікуєш, що тебе чекають як героя. Але дійсність жорстока. Ти бачиш, як тебе не розуміють, бачиш як людина відділяється і врешті  повний крах цінностей і розлучення. Та я не здався і не зламався. Наразі я активно займаюся громадською діяльністю і в моєму підпорядкуванні виробничий цех.

Розповідаючи свою історія можу сказати своїм побратимам, що ніколи не треба опускати руки. А саме головне не потрібно шукати розраду в алкоголі. Я сам взагалі не вживаю спиртних напоїв і можу сказати, що це тільки збільшує кількість проблем. Повторюся, що ніколи не потрібно опускати руки. Цивільне життя – це також фронт, але набагато тяжчий. Перед тим як звинувачувати когось потрібно задати просте запитання – «А що зробив я, для того, щоб досягнути цілі?». І повірте моєму досвіду – якщо ти спеціаліст, та ще й атошник – повага до тебе зростає врази, оскільки ти пройшов і не зламався. І шукаючи роботу я знайшов підприємство де до мене ставляться саме так. Тож побратими, якщо іти до цілі і не здаватися – завжди можна знайти, роботу, розуміння і доказати всім, що бути атошником не соромно.

 

«The hardships that I encountered in the past will help me succeed in the future», — Philip Emeagwali. Переклад: «Труднощі, з якими я зіткнувся в минулому, допоможуть мені досягти успіху в майбутньому».

 

Проєкт реалізується в межах програми «Активні Громадяни» Британської Ради, що співфінансується Посольством Великої Британії в Україні.